Мир Вам, Христино!

Безумовно, невинною Ви не є (Иез.23:3, 2Тим.2:22). Недарма і світські люди називають оральне вдоволення партнера сексом, а не чимось іншим.

Якщо людина не здібна управляти своїми бажаннями, вона не гідна поваги. Завтра він заявить, що вкрав Ваші гроші, бо вони були йому потрібні. Післязавтра переспить із Вашою подружкою, тому що "не міг терпіти". Що далі?

Скільки років Вашому лицарю? Ви впевнені, що Бог не зможе знайти Вам кращої пари, аніж цього раба своїх інстинктів? Спочатку таким "суперменам" потакають батьки, затим дружини. Після вони стають бомжами, і всі дивуються: як це сталось із цим хлопцем із хорошої сім'ї?

Чому Ви не хочете статевого життя до шлюбу? Вірите в Бога? Якщо так, правильно робите. Але Ви статеве життя ВЖЕ почали.

Якщо він також не хоче осквернятись дошлюбним сексом, вам слід РОЗЛУЧИТИСЯ. Кращого способу контролювати збудження, аніж відстань, не існує (прочитайте історію тут).

Щодо "шкідливості" цноти. Почитайте про явище полюцій. Бог усе продумав. Нічого у Вашого друга не поламається без Вас.

Насправді Ви сама заганяєте себе в глухий кут: коли ми разом, то грішимо, а розстатись "неможливо". Чому неможливо? Я сам був підлітком і прекрасно знаю, яку непоборну силу має тіло протилежної статі. Я не вважаю себе збоченцем, але у 16 літ був трошки "поведений" на еротичній темі. Бог це розуміє й радить: "Стережися молодечих пожадливостей" (2Тим.2:22). Ще яскравіше це сказано в російському перекладі: "Юношеских похотей УБЕГАЙ".

Щоразу Ви станете перед проблемою незрілої реакції на Ваше тіло, згадуйте фразу з фільму "Форрест Гамп": "Форесте, тікай!" Іншого варіанта у Вашому віці немає. Тому я, наприклад, не проти побачень у підлітковому віці, але при подвійній обачності, що не увести юнку чи юнака в гріх.

Бо зараз Ваша нервова система формується й наздоганяє тіло, яке вже з 13 літ готове до сексу. Однак психологічно людина визріває пізніше. Я, наприклад, визрів для шлюбу тільки в 31 рік. Мабуть, це для Вас туманна далечінь ("так довго не живуть"). Однак Вам і в 31, і 51 захочеться жити, мати повагу близьких, а не докори сумління й репутацію "шалави".

І ранній шлюб далеко не завжди є рішенням проблеми. Це тільки здається, що, узаконивши статеву близькість, ви автоматично станете готовими підкорити своє життя сімейним обов'язкам. Повірте мені, то найскладніша справа в світі. Мені буває легше зробити наукове відкриття, ніж розібратися, як діяти в конкретній життєвій ситуації. А розібравшись, знайти сили вчинити правильно.

Відтак, моя порада така:

1. Ви уже занечистили себе.

2. єдиний вихід - прийти з каяттям до Бога і розібратися з причиною гріха - стосунками з цим хлопцем, з якими ви не можете дати ладу через свою молодість.

3. розставайтеся й займіться речами, що більше личать 17-річній: учіться, набувайте спеціальності, а найбільше навчайтесь життю - визначтеся, який сенс і мету має Ваше життя, збагніть, що Ви як творіння Боже не повинні сквернити себе гріхом, що, ідучи Його дорогою праведності, будете гідні щастя й вічного життя у Христі. Готуйтесь не до похапливого орального сексу в темному куті, а до щасливого сімейного життя: працюйте над своєю самооцінкою, здоров'ям, психологічною готовністю до шлюбу, умінням упізнати порядну людину (Бог радить виходити за віруючого хлопця - 1Кор.9:5, 2Кор.6:14) й бути достойною їй, учіться готувати, доглядати за порядком у своєму житлі, виховувати дітей, працювати, бути прикладом у всьому, в тім числі в моральному плані (Ви ж хочете бути ідеальною дружиною й зразковою мамою, чи не так?).

Розставайтесь, поплачте тиждень, а далі витріть сльози й працюйте на майбутнє. Не продавайте свою красу, здоров'я й спасіння за підлітковий "міньєт".

Зі щирою повагою й зиченням щастя,

Максим