Мир Вам Сергію!
Ні, не означає. Наприклад, в одному зі своїх пізніх послань Павло пише прямо:
Евр. 4:9 Отож, людові Божому залишається суботство...
Не сказано, юдеям чи християнам. Усім, хто бажає мати спільність із Богом Ісусом Христом.
І які підстави вважати суботу тимчасовою установою? У Новому заповіті Бог перестав бути Творцем? Освячувати Своїх дітей? Рятувати їх від гріха? Див.:
Если ли в Новом завете повеление святить субботу?
А в чем проблема, если мой день для Господа - воскресение?
Які з символів суботи змінилися? Як на мене, не дивно, що Христос обстоював необхідність її дотримувати. Та й не перед поганами - євреїв цьому вчив!
Тепер про Павлового листа в Колосси.
Контекст говорить про те, що колосські християни відчували тиск ідеології юдейської єресі, яка вважала необхідними для спасіння старозавітні компоненти - перш за все обрізання (Деян. 15:1), а також дотримання старозавітних свят (див. лінки на мої відповіді).
Про це говорить характер Павлової аргументації:
Кол. 2:4-6,8-14 "А це говорю, щоб ніхто вас не звів фальшивими доводами при суперечці. Бо хоч тілом я й неприсутній, та духом я з вами, і з радістю бачу ваш порядок та твердість вашої віри в Христа. Отже, як ви прийняли були Христа Ісуса Господа, так і в Ньому ходіть...
Стережіться, щоб ніхто вас не звів філософією та марною оманою за переданням людським, за стихіями світу, а не за Христом, бо в Ньому тілесно живе вся повнота Божества. І ви маєте в Нім повноту, а Він Голова всякої влади й начальства. Ви в Ньому були й обрізані нерукотворним обрізанням, скинувши людське тіло гріховне в Христовім обрізанні. Ви були з Ним поховані у хрищенні, у Ньому ви й разом воскресли через віру в силу Бога, що Він з мертвих Його воскресив. І вас, що мертві були в гріхах та в необрізанні вашого тіла, Він оживив разом із Ним, простивши усі гріхи, знищивши рукописання на нас, що наказами було проти нас, Він із середини взяв його та й прибив його на хресті"
Отже, є якісь противники, що бажають збити вірних із пантелику.
Про що дискусія?
достатність віри в Христа для спасіння;
з'ява якогось передання (як відомо, своє передання додавали фарисеї - Мк. 7 );
необхідність тілесної належності до Бога, роль якого у Старому завіті виконувало обрізання (в дальшому листі воно згадуєтся в Кол.3:11).
Аж ось і наш вірш:
Кол.2:15-17 Роззброївши влади й начальства, сміливо їх вивів на посміховисько, перемігши їх на хресті! Тож, хай ніхто вас не судить за їжу, чи за питво, чи за чергове свято, чи за новомісяччя, чи за суботи, бо це тінь майбутнього, а тіло Христове.
звичайно, там, де обрізання, мають бути й старозавітні свята.
Павлові контраргументи:
Христос зробив на хресті все для нашого спасіння. Ніякого передання не треба, тільки Слово Боже, Біблія. Ми маємо тілесну належність до Бога через жертву Христового тіла. Замість обрізання маємо хрещення, яке вказує на нашу спорідненість з Ісусом (1Пет.3:21). Своєю смертю Ісус прибив до хреста Мойсеїв закон, який свідчив "проти тебе" (Втор. 31:26) - законом пізнається гріх, а спасіння приходить через Христа. Тобто Христос знищив нашу вину перед законом Своєю смертю. І все, що нам треба, це не зректися Його жертви.
Ну, щодо свят усе ясно. Туди ж і субота йде, чи не так? НЕ ТАК.
Фразу "свято... новомісяччя... суботи" стрічаємо кілька разів при описі старозавітного ХРАМОВОГО служіння (1Пар. 23:31, 2Пар. 2:4;8:13;31:3; Неем.10:33; Ис.1:13; Иез.45:17; Ос.2:11).
Як відомо, Христова смерть припинила земне храмове служіння (Матф.27:51), перенісши центр нашого поклоніння в Небесне святилище (Евр.8:1-2).
В Старому завіті бачимо, що Бог називав сільськогосподарчі свята з Мойсеєвого закону "суботи ваші" (Лев. 23), а тижневі суботи із десятислівного Закону Божого - "суботи Мої" (Исх.31:13).
Що євреї розуміли разючу відмінність цих законів і розрізняли їх, видно з Дан. 9:11.
Також про це послухайте "Закон и праздники" здесь.
Відтак, єврей Павло й гадки не мав, що вічний Божий Закон колись може змінитися, а виступав проти старозавітних спроб досягти спасіння, коли була доступною жертовна смерть Христа.
З повагою,
Максим